КА́МЕНИ́ЦЯ, і, жін., рідко. Те саме, що кам’яниця 1. Я ще якийсь час ходив, мов вартовий, перед брамою тої камениці, де жила вона (Іван Франко, IV, 1950, 291); Зайшов у ту вуличку й переконався, що ззаду кождої камениці тягнеться.. подвір’я (Лесь Мартович, Тв., 1954, 163).
КАМЕНИЦЯ
Тлумачення слова