КАМЕ́Я, ї, жін. Виріб із каменю або черепашки, що має художню рельєфну різьбу; уживається як прикраса (у брошках, перснях і т. ін.); брошка з такою прикрасою. Крім сеї діадеми та ще коштовної камеї коло коміра — покрас на матроні ніяких (Леся Українка, III, 1952, 176); То була камея. Пластинка якогось жовтуватого каменю з тонко вирізьбленим на ньому профілем жіночої голівки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 439).
КАМЕЯ
Тлумачення слова