КАМ’ЯНИ́ЦЯ, і, жін.
1. Кам’яна будівля; мурований будинок. Привели їх [рекрутів] до кам’яниці довгої-довгої, облупаної, чорної (Панас Мирний, II, 1954, 120); Маруся в місто прибула, Де народилась і зросла В триповерховій кам’яниці (Максим Рильський, Весн. пісня, 1952, 120).
2. (Rubus saxatilis, L.). Лісова трав’яниста ягідна рослина родини розоцвітих; костяниця.
3. збірн. Яскраво-червоні кислі ягоди цієї рослини.