КАЛЬНИ́Й, а, е, розм. Те саме, що брудний; заболочений. Еней з Сивиллою своєю.. Кальною річкою сією На той бік в пекло попливли (Іван Котляревський, I, 1952, 133); Іван повернув коней — і не забарилися вони скритися в кальних городських вулицях… (Панас Мирний, I, 1954, 357); Осінній шлях… Кальний осінній шлях (Леонід Первомайський, I, 1958, 311).
КАЛЬНИЙ
Тлумачення слова