КАЛІ́КУВАТИЙ, а, е, розм. Пошкоджений чимось, але не цілком скалічений; напівскалічений. Гапка була каліку вата, негарна, старша од Уласа (Нечуй-Левицький, III, 1956, 348); В цьому калікуватому створінні зосередились прикмети сотень характерів знайомих.. людей (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 101).
КАЛІКУВАТИЙ
Тлумачення слова