КАЛІ́ЧКА, и, чол. і жін. Зменш.-пестл. до каліка 1, 2. Діти її покидали, одно тільки невеличке з нею живе, да й то калічка (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 7); Поліз на в’яза, дістав з гнізда уперте лелеченя. Коли зніс, на землю, ми побачили: та воно ж калічка. Одне крильце в нього чомусь зовсім засохло, зовсім безсиле (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 250).
КАЛІЧКА
Тлумачення слова