КАЛГА́Н, у, чол. Трав’яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її запашною. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом (Нечуй-Левицький, ї, 1956, 323); Ті сміливці [чумаки] привозили з Півдня та Сходу не тільки сіль та рибу, а й ліки та книги, калган і перець, і грецькі вина (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 26).
КАЛГАН
Тлумачення слова