КАЛАНЧА́, і, жін. Висока спостережна башта на будинку пожежної команди. Недалеко од нас стояла висока каланча з мідним дзвоном (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 56); В кабінеті.. розітнулось гуркітливе, оглушне деренчання — наче сигнал на сполох з пожежної каланчі (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98).
КАЛАНЧА
Тлумачення слова