КАЛАБА́ТИНА, и, жін., діал.
1. Калюжа. Одинока жаба вилізла з калабатини і зрідка меланхолійно кумкає… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285); Не звертаючи уваги на сердиті вигуки, зірвався [Юрко] з місця й побіг просто по калабатинах, здіймаючи за собою водяні вихори (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 109).
2. Драговина, мочар, трясовина.