КАХЕКСІ́Я, ї, жін., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму, що супроводжується різким схудненням, недокрів’ям, знесиленням та атрофією багатьох органів. Можна розглядати як симптоми коркової недостатності кахексію з гіпохолестеринемією, м’язову та психічну адинамію.. і, нарешті, гіпотрофію грудних залоз (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 252).
КАХЕКСІЯ
Тлумачення слова