КАКА́О, невідм., сер.
1. Тропічне вічнозелене дерево, з насіння якого виготовляють шоколад; шоколадне дерево.
2. Порошок із насіння цього дерева. Навіть какао в нас є! Захопили дядьки це добро на станції Жмеринка, ..привезли додому, нюхають, як тютюн, і не знають, що воно за дивина (Михайло Стельмах, Щедрий вечір. 1967, 143).
3. Поживний напій із цього порошку, приготовлений із цукром та молоком. Мушу замовляти собі какао або молоко, і за це окрема плата (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348); Какао — поживний продукт із добрими смаковими якостями (Українські страви, 1957, 291).