КАЮЧО́К, чка, чол. Зменш. до каюк 1. Харон же зараз схаменувся, Разів з чотири погребнувся І з каючком причалив к ним (Іван Котляревський, I, 1952, 133); Полковник пересів на каючок і поплив повз берег, щоб оглянути його з води (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 315).
КАЮЧОК
Тлумачення слова