КА́ЙЛО, а, сер. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо. Вона здригалася з остраху, уявляючи собі, як її татко лежить глибоко під землею в норі.., лежить і б’є кайлом вугіль… (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 155); Аж сам граніт, його злякавшись сил, Під кайлом розпадається на пил (Микола Бажан, II, 1947, 236).
КАЙЛО
Тлумачення слова