КАЙДА́ННИК, а, чол. Той, хто закований у кайдани; в’язень. Кайданник… Вічна каторга, вічна неволя… (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 618); * У порівняннях. Мов кайданник, в тісній клітці Соловейко нудьгував (Павло Грабовський, I, 1959, 585).
КАЙДАННИК
Тлумачення слова