КА́ЯННЯ, я, сер., рідко. Те саме, що каяття. — Слухай Тимоше, покинь мою розлучницю! покинь, коли не хочеш каятись вік! Буде каяння, та вороття не буде! (Марко Вовчок I, 1955, 51); Вираз якогось твердого порішення запанував на його гарнім обличчі і щось, як каяння… за всі сво слова.., показалося вслід за тим (Ольга Кобилянська, III, 1956, 350).
КАЯННЯ
Тлумачення слова