КАГА́НЧИК, а, чол. Зменш. до каганець 1. У хаті тепло, тихо, — хоч і неясно: серед полу на перекинутім горщаті ледве блищить каганчик (Панас Мирний, II, 1954, 220); Господар.. присунув ближче до себе каганчик, що жалісно мигтів крихітним пелюстком вогника (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 124).
КАГАНЧИК
Тлумачення слова