КАБАРДИ́НЦІ, ів, мн. (одн. кабардинець, нця, чол.; кабардинка, и, жін.). Народ, що живе в Кабардино-Балкарській АРСР і Карачаєво-Черкеській автономній області. Молодий кабардинець, що був заслухався Філіпова,.. винувато схиляє голову (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 304).
КАБАРДИНЦІ
Тлумачення слова