КАБАНЮ́ГА, и, чол. Збільш. до кабан. Годований кабанюга; * У порівняннях. Закліпав [Демид] до владики білими щетинкуватими віями, як ображений на неуважного скотаря товстенний кабанюга (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 283).
КАБАНЮГА
Тлумачення слова