КАБАНЕ́ЦЬ, нця, чол. Зменш. до кабан. Купив [Гнат] двох кабанців, доглядав, годував їх — такі ситі були (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 31); [Кіндрат:] Хлів хочу збудувати. Макар Іванович порадив, каже: раз кабанця збираєшся купувати, то хлів треба будувати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 138).
КАБАНЕЦЬ
Тлумачення слова