КАБА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. іст. Прикм. до кабала 1, 2. Велику роль у закріпаченні селян відігравали кабальні зобов’язання: за одержану позичку селяни, а іноді й козаки, нерідко зобов’язувались бути «вічними підданими» своїх кредиторів (Історія УРСР, I, 1953, 333).
▲ Кабальні книги — рукописні книги для запису боргових зобов’язань, за якими боржник попадав в особисту залежність від позикодавця, у неволю.
2. іст. Який перебуває в кабалі (у 2, 3 знач.); підневільний, залежний, закріпачений. Кабальні холопи.
3. перен. Укладений на дуже невигідних умовах для одного з учасників. Кабальний договір; Кабальна концесія.