КАБАЧОК 1, чка, чол.
1. Городня сланка рослина, кущова форма гарбуза з великими довгастими плодами.
2. Плід цієї рослини, що вживається як їжа. Кабачки вживають смажені й фаршировані, а також використовують для приготування ікри (Українські страви, 1957, 197); Жваво торгують колгоспні ятки з городиною. Кавуни рябі й чорні, червоні помідори, сині баклажани, пізні кабачки (Юрій Яновський, I, 1958, 581).
КАБАЧОК 2, чка, чол., заст. Зменш. до кабак1.