Ї́ЖДЖЕНИЙ, а, е.
1. розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь.
2. По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений. Упереді [попереду] лежав шлях узенький, мало їжджений (Марко Вовчок, I, 1955, 323).
Ї́ЖДЖЕНИЙ, а, е.
1. розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь.
2. По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений. Упереді [попереду] лежав шлях узенький, мало їжджений (Марко Вовчок, I, 1955, 323).