ЇДА́ЛЬНЯ, і, жін.
1. Кімната в хаті з обіднім столом, у якій їдять і п’ють. В одній кімнаті була спальня.., а салон був заразом і їдальнею (Іван Франко, VI, 1951, 200); Лампа в їдальні прикручена була. На холодних тарілках неясно чорніла печеня (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 296); Пізно вночі мати прокинулась і побачила в їдальні смугу світла на стіні — з непричинених дверей у кімнаті дочки. «Оце так зачиталась!» (Андрій Головко, II, 1957, 593).
2. Заклад громадського харчування. В республіці є чимало їдалень, чайних і буфетів, які добре зарекомендували себе (Радянська Україна, 12.X 1956, 1); — Вона їздила дивитись, яку їдальню треба в твоєму аулі поставити… (Юрій Яновський, I, 1958, 66).