ЄДИНОБО́РСТВО, а, сер. Бій, боротьба один на один між двома противниками; поєдинок. Зчепились вони в страшному єдиноборстві, схопили один одного за горло, смертельні, непримиренні вороги (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 363);
// Боротьба одного з кількома, з багатьма противниками. В єдиноборстві з імперіалістами всього світу молода Радянська держава здобула перемогу (Український історичний журнал, 2, 1960, 3).
ЄДИНОБОРСТВО
Тлумачення слова