ЄДНА́ННЯ, я, сер. Тісний зв’язок; згуртованість. Бенкет вийшов на славу: земські стовпи зійшлися з дворянськими стовпами празникувати свято єднання, згоди (Панас Мирний, III, 1954, 288); В міцному братньому єднанні ми захистили правди світ (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 56);
// Взаємозв’язок, ділові, дружні стосунки; близькість відносин. Про культурне єднання українського і білоруського народів свідчать їхні театральні зв’язки (Мистецтво, 1, 1959, 13); Це край мій — В труді і в обнові, Де вільний, щасливий народ Живе у єднанні й любові (Степан Олійник, Як ми кажем.., 1951, 10).
ЄДНАННЯ
Тлумачення слова