ЄДНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який що-небудь з’єднує.
2. грам. Який з’єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники). Означення, виражені синонімами і зв’язані єднальним сполучником, слід класифікувати як однорідні означення (Мовознавство, VII, 1949, 51).
3. юр. Який служить для розв’язання і усунення суперечностей, розбіжностей.