ІЗОМОРФІ́ЗМ, у, чол., хім. Здатність хімічних елементів заміщати один одного в кристалах без порушення будови останніх. Однією з найвидатніших наукових праць Шмідта є його дослідження про центральний ізоморфізм прямих розкладів безконечних груп (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 153).
ІЗОМОРФІЗМ
Тлумачення слова