ІЗОЛЯ́ЦІЯ, ї, жін.
1. Те саме, що ізолювання. Марні були спроби Вашінгтона добитись політичної ізоляції Куби (Радянська Україна, 5.I 1962, 4); Якщо в квартирі з’явився хворий, його ізоляція є одним з ефективних засобів профілактики (Наука і життя, 3, 1959, 33); Поліетилен використовують для ізоляції високочастотних кабелів у радіотехніці, радіолокації, в телебаченні (Наука і життя, 7, 1958, 8).
2. Стан за значенням ізолюватися 1. У партіях меншовиків та есерів, які опинилися в ізоляції від мас, посилився розпад (Комуніст України, 12, 1966, 57).
3. техн. Неелектропровідний матеріал, яким ізолюють провідник. Пройшов літній чоловік з металевим ящиком у руках, з якого стирчали кінці вкритого ізоляцією дроту (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 72);
// Нетеплопровідний матеріал, яким ізолюють джерело якої-небудь енергії тощо.