ІСТОРИ́ЗМ, у, чол.
1. Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку. Глибокий марксистсько-ленінський історизм у підході до письменників минулого.. допоможе нашим історикам змалювати правдиву й широку картину розвитку української літератури (Про багатство літератури, 1959, 69).
2. Відтворення минулого в мистецтві; захоплення минулим. Художник вдало обрав для розкриття своєї ідеї — боротьба людини з природою — історичну подію. (Та, мабуть, у цьому — в історизмі — і сила видатніших творів) (Яків Баш, Надія, 1960, 247).