ІСПИТО́ВИЙ, а, е. Стос. до іспиту. Віктор.. писав іспитовий диктант (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 292); Двоє саперів вирядили Шостопалька на відчайдушне іспитове для нього бойове завдання (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 138); Іспитовий період;
// Признач. для проведення іспитів. З іспитової кімнати вибіг лютий кандидат (Іван Франко, X, 1954, 86); Іспитова комісія.
ІСПИТОВИЙ
Тлумачення слова