ІСКРИ́НКА, и, жін. Зменш. до іскрина. На вершинах сосен міріадами холодних іскринок горіли сніжинки (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 57); Ласточкін дивився на нього спокійно, лагідно, з посмішкою, але твердо, і десь у глибині зіниць блимали іскринки гніву (Юрій Смолич, V, 1959, 99).
ІСКРИНКА
Тлумачення слова