ІСКРОМЕ́ТНИЙ, а, е.
1. Який викидає іскри, іскриться. Згадувались студені ріки й густі ліси, ..радісне скрометне сонце над неозорими просторами!.. (Олесь Донченко, III, 1956, 153).
2. Яскравий, виразистий. Життєлюб і оптиміст, Рильський у приватному житті, в колі друзів завжди виділявся іскрометним гумором, дотепністю, яскравими каламбурами (Вітчизна, 7, 1965, 202).