ІША́Н, а, чол. У мусульман — керівник дервішів, який живе разом із ними в монастирях або поблизу могил мусульманських святих. На килими поквапно розсідалися почесні сивобороді ішани, імами, правовірні дехкани (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 69).
ІШАН
Тлумачення слова