ІРЖА́ВО, рідше РЖА́ВО. Присл. до іржавий. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 180); Хтось спиняється перед дверима камери, клацає замок, залізні двері ржаво скриплять (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 110).
ІРЖАВО
Тлумачення слова