ІРИТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що злостити; дратувати, сердити. Став [Славко] на місці й сердито промовив: — Прошу вас дуже, товаришу, не прозивайте мене доктором. Мене це іритує! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 287); — Добре, мовчу, чоловіче, будь тихо. Не іритуватиму тебе (Юрій Яновський, I, 1954, 35).
ІРИТУВАТИ
Тлумачення слова