ІРРАДІ́АЦІЯ, ї, жін.
1. фіз. Оптичне явище, суть якого полягає в тому, що світлі фігури видаються на темному тлі більшими за свої справжні розміри.
2. фізл. Поширення процесу збудження або гальмування в центральній нервовій системі. Іррадіація нервового процесу становить одне з основних явищ нервової діяльності кори великих півкуль (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 68).
3. мед. Поширення відчуття болю за межі безпосередньо враженого місця або органа.