ІРОНІЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок. Ставитися до кого-, чого-небудь з іронією; висміювати когось, щось, насміхатися, кепкувати з когось, чогось. Хоч ти іронізуєш над сим виразом.., але я скажу тобі, що пишу його завжди од щирого серця (Леся Українка, V, 1956, 116); Анатолій розумів, що сестра добродушно іронізує, і промовчав (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 327).
ІРОНІЗУВАТИ
Тлумачення слова