І́РОД, а, чол., лайл. Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок. [Відьма:] Як була я молодою — І гадки немала, По садочку похожала, Квічалась, пишалась. А він мене і набачив, Ірод!.. (Тарас Шевченко, I, 1951, 366); [Микита:] Пустіть мене! За що ви надо мною знущаєтесь? Лучче [краще] втопіть мене або вбийте! Собаки! Іроди! Катюги!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 101); — Думалось, хоч дітей врятую — не пощастило. В землю загнали моїх кришеняток, іроди, упирі кляті [фашисти]! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 237).
ІРОД
Тлумачення слова