ІПОХО́НДРИК, а, чол. Людина, яка хворіє на іпохондрію. Ось вони [фашисти] сидять на лаві підсудних — змовники, .. провокатори і кати.. Але це аж ніяк не кубло звичайних зухвалих і одчайдушних бандитів з великої дороги.. Це й не гопкомпанія пропащих іпохондриків (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 20).
ІПОХОНДРИК
Тлумачення слова