ІНЖЕ́КТОР, а, чол., техн. Пароструминний насос для подавання рідини в закриті казани та інші посудини під високим тиском. З одної бочки точать вже вуглець у мідяні «бідони», звідти він піде в резервуари інжекторів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 226); Зненацька розсердилась [Саша] на себе і вже злісно почала викручувати з інжектора колонку з клапаном (Олесь Донченко, III, 1956, 432).
ІНЖЕКТОР
Тлумачення слова