ІНВАЛІ́Д, а, чол. Людина, що частково або повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості. На передок забрався старий безногий інвалід і раз по раз оглядався.., чи не час уже поганяти коней (Панас Мирний, I, 1954, 46); Герої війни, інваліди поверталися зі Сходу в свої відвойовані села (Олександр Довженко, I, 1958, 346); * Образно. Невже і душею він теж інвалід? (Леонід Первомайський, II, 1958, 348).
ІНВАЛІД
Тлумачення слова