ІНТОНУВА́ТИ, ую, уєш, книжн. Вимовляти або співати що-небудь з певною інтонацією. Він викрикує їх [ямби, хореї та анапести], як ораторії, виспівує, мов пісні, інтонує, немов діалоги (Юрій Смолич, II, 1958, 49); Цілком відповідає складу солістів і хор, який інтонує чисто й рівно (Мистецтво, 1, 1963, 34).
ІНТОНУВАТИ
Тлумачення слова