ІНТЕРВЕ́НТ, а, чол. Організатор, учасник інтервенції; агресор, загарбник. Микита Гопченко виганяв німецьких інтервентів з України в році 1918-му (Юрій Яновський, II, 1954, 156); В панічному безладді — з обрубаними кінцями, з поріділими командами — судна інтервентів покидали порт (Олесь Гончар, II, 1959, 49).
ІНТЕРВЕНТ
Тлумачення слова