ІНТЕРВА́Л, у, чол.
1. Відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного; проміжок. Два трактори у відповідних інтервалах тягнули картоплесаджалки (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 27); У світлі заграви.. вимальовувалися контури домен, високі димарі мартенів, що стояли на рівних інтервалах один від одного (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 350);
// Проміжок між рядками машинопису. Переді мною ціле послання — дев’ять друкованих сторінок без інтервалів (Ярослав Галан, Перед лицем фактів, 1949, 45).
2. Проміжок часу між певними діями, перерва в якійсь дії. Надворі йде дощ, в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (Леся Українка, V, 1956, 369); Через короткі інтервали на дорозі почали рватися снаряди (Михайло Стельмах, II, 1962, 193).
3. муз., фіз. Різниця між двома гонами або звуками за їх висотою. К. Стеценко вбачав у виконанні гам, інтервалів, різних вправ важливий засіб для розвитку слуху та голосу (Мистецтво, 6, 1958, 22).