ІНТЕРНАЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до різних народів, націй; міжнародний. Ми за інтернаціональну культуру демократичного до кінця і соціалістичного пролетаріату (Ленін, 19, 1950, 90); Ще тому вабив мене Магнітобуд, що це — справжнє інтернаціональне будівництво (Олесь Донченко, VI, 1957, 583);
// Який складається з представників різних народів, націй. Опріч того тут буває й інше цікаве товариство, письменники, малярі, публіка інтернаціональнау і я з багатьма познайомився (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 358); Коли я, нарешті, опинився серед інтернаціональної маси червоноармійців, я ніби глибоко і вільно відітхнув (Мирослав Ірчан, I, 1958, 310).
2. Який відповідає принципам інтернаціоналізму, ґрунтується на них. Перед суспільними науками поставлене почесне завдання допомагати партії в справі інтернаціонального виховання трудящих (Комуніст України, 5, 1960, 42); Поезія Тичини багата своєю національною формою, а ідейно по-ленінськи глибоко інтернаціональна (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 10).