ІНСПЕКТУ́РА, и, жін.
1. рідко. Те саме, що інспекція 1. Посилити інспектуру.
2. Посада інспектора. Він педагог-фахівець із вищими студіями.., його жде інспектура (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 381).
3. Збірн. до інспектор. — Прибула допомога. — Боженко показав на інспектуру (Олександр Довженко, I, 1958, 202).