ІНСЦЕНІЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.
1. Переробляти літературний твір для сцени або кіно. Для учнівських самодіяльних гуртків інсценізує [С. Васильченко] свої оповідання «Свекор», «Червоний вечір» («У жнива») та оповідання Франка «До світла» (Історія української літератури, II, 1956, 111); Їй спадає на думку влаштувати вечір, присвячений Крилову, інсценізувати байки (Олесь Донченко, V, 1957, 245).
2. перен. Те саме, що інсценувати 2.