ІНСЦЕНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до інсценізувати. Чи ця публіка знайдеться в театрі, де інсценізовані мої маленькі оповідання (Василь Стефаник, II, 1953, 83); На сцені театру [ім. І. Франка] відбулась [у 1928 р.] постановка популярного у Радянському Союзі твору чеського письменника Ярослава Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка», інсценізованого театром (Мистецтво, 1, 1955, 10);
// у знач. прикм. Хай буде так. В крайньому разі це зійде за інсценізований мітинг — у костюмах і перуках (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 38).
ІНСЦЕНІЗОВАНИЙ
Тлумачення слова