ІНОЗЕ́МЕЦЬ, мця, чол. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець. — Спонукувані.. комерційним інтересом, до цього Мічуріна вже приїхали.. з-за кордону два визначні іноземці, можливо, теж вчені (Олександр Довженко, I, 1958, 395); В розмові з цим іноземцем він, хоч-не-хоч, мусив підбирати особливі слова (Олесь Гончар, III, 1959, 220).
ІНОЗЕМЕЦЬ
Тлумачення слова