ІНОБУТТЯ́, я, сер., філос. Інша форма буття, існування чого-небудь. Драматичний конфлікт на відміну від трагічного передбачає не лише катастрофічну розв’язку і посмертне громадське інобуття, а й іншу розв’язку, іншу перемогу, мислиться конкретніше, розгортання його потребує деталізації (Радянське літературознавство, 10, 1968, 12).
ІНОБУТТЯ
Тлумачення слова